Про жука короїда
Вчені з Університету Гельсінкі прийшли до висновку, що використання природних ворогів європейського ялинового короїда може допомогти зменшити його популяцію, перш ніж цей жук встигне завдати великої шкоди. Найкращі результати можна отримати, поєднуючи біологічну боротьбу зі шкідниками та ефективне ведення лісового господарства.
Шкідник, що знищує європейський ліс
Ялиновий короїд європейський або короїд-типограф (Ips typographus) – жук родини короїдів, завдовжки близько п’яти міліметрів, темно-коричневого кольору. Розмножується переважно на повалених бурею деревах, купах ялинників і ялинниках у поганому стані. Ялиновий короїд вигризає складні візерунки під корою у вигляді вертикальних тунелів, уздовж яких самка відкладає яйця. Личинки прокопують мережі бічних тунелів, харчуються внутрішнім шаром кори. Тунелі стають ширшими, коли личинки збільшуються. Сильне зараження короїдом, зрештою, вбиває дерево, а його кора відпадає. Зараження ялини короїдом можна виявити за маленькими смоляними трубочками на корі та дрібним коричневим пилом під деревам. Пил утворюється тим, що самець жука атакує кору і прогризає в ній дупло для спаровування, а самка прогризає тунель, що веде з дупла.
Варто зазначити, що в 2022 році жук-короїд наробив чимало лиха в європейських ялинових лісах. Так, через пошкодження комахами, лише у Фінляндії було вирубано понад 6000 га лісу, і частота цих рубок зростає. За останні роки ялиновий короїд також знищив величезні лісові площі у Німеччині та Чехії, що спричинило проблеми на місцевих ринках деревини. Причинами цього вчені називають посухи, викликані тривалими періодами спеки.
Жуки, комахи і птахи проти короїда
Дослідники з Університету Гельсінкі вважають, що шкоді, спричиненій європейським ялиновим короїдом, можна запобігти, використовуючи його природних ворогів, яких немало у Фінляндії та й, загалом, у більшості країн Європи. До них належать, зокрема, хижі жуки та оси-паразити. Наприклад, Імаго (Nudobius lentus) – жук-хижак, який живе в тунелях, зроблених короїдами та довгоніжками у внутрішній частині кори хвойних дерев. Жуки-мурахи (Thanasimus formicarius) – це також хижі жуки, дорослі особини яких полюють на жуків-короїдів на поверхні дерева, тоді як личинки полюють на личинок короїда всередині кори дерева. В деяких регіонах ефективною «зброєю» поти короїда можуть бути оси-паразити (Eucharitidae Parasitica), самиці яких відкладають яйця у личинки та лялечки інших, на яких потім паразитують їх безногі личинки. Також до природних ворогів ялинового короїда можна віднести і трипалого та чорного дятла, який може бути корисним для приборкання початкових пошкоджень.
Однією з головних умов є те, що на кожній ділянці мають бути відповідні породи дерев. Наприклад, якщо ялина вирощується на занадто сухих або бідних ділянках, дерева будуть відчувати стрес і створюватимуть середовище для розмноження ялинового короїда, а наступні покоління шкідників будуть розмножуватися і атакувати навіть здорові дерева на прилеглих ділянках.
Тож, за гіпотезою наукового співробітника Університету Гельсінкі Мікко Пелто-Арво, в навколишньому середовищі багато небезпечних для ялинового короїда ворогів, які можуть здійснювати на шкідника ефективні атаки ще на ранній стадії, коли його популяція тільки починає збільшуватися. Між тим, багато природних ворогів ялинового короїда є універсалами, тобто, якщо цих шкідників у лісі немає, вони можуть харчуватися іншою здобиччю. Необхідна їм непереривність харчування може забезпечуватися, коли іншу здобич можна знайти в сухостоях чи інших породах дерев. Головне – підтримання в лісі умов, сприятливих для ворогів шкідників, що дозволить останнім утримувати популяції короїдів на низькому рівні. Звичайно, що і самі дерева мають бути здоровими і стійкими до ураження.
Не боятися сухостою
Як вважають в Університеті Гельсінкі, власникам не варто підтримувати свої ліси надто «чистим», скоріше, природні процеси взаємодії в лісі різних живих організмів слід враховувати при плануванні заходів належного управління лісами. Наприклад, під час проріджування вигідно залишати в лісі суміш деревних порід. Під час рубок у лісі також слід залишати всі сухостійні дерева, які не приваблюють ялинового короїда. Це допоможе зберегти на достатньому рівні популяції жуків-хижаків і ос-паразитів. Зокрема такі хижаки, як мурахожук, здатні долати досить великі відстані в пошуках ялинового короїда, але якщо в лісі немає ворогів, у останнього є достатньо часу на розмноження – зазначає Пелто-Арво.
Дослідник вважає, що ідеальною ситуацією був би компроміс, коли дерева, які приваблюють ялинового короїда, тобто недавно померлі та ослаблені, видаляються, якщо їх багато через абіотичні порушення, спричинені неживими чинниками довкілля, такими, як буревії та посухи. Однак, у довгостроковій перспективі необхідно погодитися з наявністю в лісі деякої кількості валежної деревини та суміші різних видів.
Основний меседж для лісовласників полягає в тому, що сухостій не завжди є ризиком для поширення ялинового короїда. Зазвичай, цей жук харчується внутрішньою корою певного дерева протягом одного літа, і в рідкісних випадках – кілька років, перш ніж їстівний шар закінчиться або стане занадто сухим, щоб личинки могли його використовувати.
Інші засоби боротьби
У випадках, коли лісовласники все ж приймають рішення боротися з ялиновим короїдом шляхом вирубки дерев, вчені рекомендують, насамперед, вирубувати всі дерева з зеленою кроною і свіжим коричневим пилом, залишеним жуками біля основи. Так само ознакою зараження є рясні тонкі смуги смоли на стовбурі. Поки смола тече, дерево ще певною мірою здатне захищатися, тоді як наявність пилу кори означає, що смоляний захист уже не спрацьовує і дерево фактично приречене. Разом з тим Пелто-Арво вважає, що також марно боротися з ялиновим короїдом, завозячи в ліс велику кількість корисних хижаків, так само, як це робиться при біологічній боротьбі зі шкідниками в теплицях. Досвід показує, що вирощувати ворожі види для випуску в ліс недоцільно. Подібні активні заходи є надто дорогими, з огляду на те, що лісокультурний цикл триває десятиліттями.
Варто зазначити, що пряме порівняння лісів Фінляндії та Центральної чи Східної Європи не зовсім недоцільне. Наприклад, у Центральній Європі в лісах набагато більше видів і вища річна сума температур, там є і ялинові ліси, де природні вороги жука-короїда поводяться так само, як і північніше. При цьому, збільшення шкоди від ялинового короїда в Центральній Європі пов’язане, насамперед, зі зміною клімату. Якщо вони стануть постійними і дерева продовжуватимуть так сильно страждати від стресу, спричиненого посухами, цілком ймовірно, що в більшості країн Європи доведеться розглядати питання про вирощування інших видів дерев. Зокрема у південних лісах Фінляндії доцільно поступово збільшувати частку березових і змішаних лісів – вважає Пелто-Арво.
ДП «Коростенський лісгоп АПК»
