На Україні чисельність лисиць перевищує норму у 10-20 разів
У зв’язку з воєнним станом другий рік полювання на всій території України заборонено. Робота мисливських господарств майже зупинена, але вони намагаються вижити в новій для них ситуації і виконувати свої зобов’язання перед законом та суспільством.
І люди, і законодавство, як виявилося, не готові до роботи в умовах, що змінилися. Актив мисливських громадських організацій ініціює перед державою реанімаційні дії, щоб підтримати роботу мисливської галузі, але на своєму шляху зустрічає супротив і упереджене ставлення представників влади. Тим часом епізоотична ситуація погіршується з кожним днем. В країні поширюються такі епідемічні захворювання, як сказ, африканська чума свиней, лептоспіроз та інші. Цю ситуацію, крім користувачів мисливських угідь, підтверджують місцеві мешканці, громади більшості районів країни, облвійськадміністрації, засоби масової інформації.
Мисливська спільнота вже неодноразово зверталася зі згаданою проблемою до влади країни і ось, нарешті, було прийнято рішення на державному рівні розпочати разом обговорювати проблему і шляхи її вирішення. Тож Держлісагентство організувало zoom-конференцію з обговорення питань доцільності та можливості використання державного мисливського фонду у період дії воєнного стану.
На заході, який відбувся у вересні місяці 2023 року, були присутні представники Міндовкілля, Держліс-агентства, облвійськадміністрацій, Держпродспоживслужби, ДП «Ліси України», Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь, УТМР та інші.
На початку зустрічі в.о. Голови Держлісагентства Віктор Смаль зазначив: «У ситуації, коли у нас повністю заборонено полювання, ми жодним чином не можемо впливати на поширення епізоотичних хвороб, переносником яких є дикі хижаки. До війни за статистикою в Україні нараховувалось 50 тис. голів лисиці. Сьогодні ця цифра вже перевищує 200 тис. Це призводить до зменшення популяцій цінних мисливських видів дичини та до розповсюдження таких хвороб, як сказ. Нам потрібно разом розробити таку стратегію, щоб ми могли гнучко вирішувати ці питання, і мисливська галузь повністю не занепала».
Представники облвійськадміністрацій, які взяли слово на конференції, підтвердили, що проблема з хижаком щоденно набирає обертів, а також висловили позицію, що Міндовкілля зобов’язано погодити Ліміти на добування мисливських тварин та передати їх користувачам, як це передбачено законом. А дозволяти відкриття полювання, кому, в яких угіддях і на яку дичину, буде вже вирішувати ОВА. І наміри такі на місцях уже є.
Натомість, перший заступник Міністра захисту довкілля Олександр Краснолуцький вважає, що якщо військові адміністрації заборонили полювання, то Ліміти Міндовкілля погоджувати не повинно. І вони чекають такого рішення від ОВА. Щодо проблеми з хижаками, то, за його словами, цими питаннями займається Комісіям з питань ТЕБ і НС, яким Ліміти на відстріл непотрібні.
Свою позицію висловила і Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь:
– Давайте не будемо робити підміну понять. Є правила затвердження Лімітів, які погоджує Міндовкілля, і які жодним чином не пов’язані з відкриттям полювання. Право ж на полювання – це інше і видає його – державна адміністрація області, нині облвійськадміністрація, – зауважив в. о. президента Асоціації Віктор Червоний.– Міндовкілля, незалежно від того дозволено полювання чи ні, має виконати покладені на нього обов’язки. Вже більше 4,5 місяця Ліміти на добування мисливських тварин перебувають у Міндовкілля, а віз і нині там. Тим часом країна дійшла до того, що стала розсадником інфекційних зоонозних захворювань в Європі. Полювання заборонено, мисливські господарства не мають фінансування, єгері звільняються. Про яке регулювання чисельності хижака (вовка, лисиці, здичавілих собак та котів), кабана, який є переносником африканської чуми, ми можемо нині говорити? До речі, регулювання кабана неможливе без затверджених Лімітів. Я знаю позицію Волинської, Рівненської, Львівської та інших ОВА, які кажуть: «Міндовкілля зобов’язане затвердити Ліміти, а дозволом на регулювання хижаків, копитних та іншої дичини ми будемо займатись окремо, самі». В Міндовкілля знову почали говорити про наукові обґрунтування Лімітів. Питання: «Якими нормами це передбачено, хто на це має виділити немалі кошти і скільки це займе часу?». Виникає відчуття, що Міндовкілля вигадує безпідставні причини, щоб затягнути погодження Лімітів ще на місяці. Хочу акцентувати увагу, що ми нині навіть не говоримо про те, щоб дозволити полювання. Йдеться про регулювання чисельності дичини із залученням мисливців заради профілактичних заходів, доведення щільності диких тварин до науково обґрунтованої. За цим стоїть не лише задоволення потреб мисливських господарств, а й здоров’я людей і нашої нації в цілому.
Представники Держпродспоживслужби, які теж були присутні на заході, підтвердили складну епізоотичну ситуацію в Україні й стрімке розповсюдження сказу. З’явилися випадки АЧС. На думку ДПСС, потрібно негайно вирішувати ці питання і без мисливської галузі проблему не побороти.
Нам стало відомо, що після зустрічі Міндовкілля прискорило роботу з погодження Лімітів і має намір затвердити їх у найближчий час.
Маємо велику надію на розуміння ситуації Міндовкілля і на те, що вони нарешті виконають покладені на них обов’язки.
Слідкуємо за розвитком подій разом.
ДП "Коростенський лісгосп АПК"
