Залишити чи прибрати?
Які підходи до поводження з мертвою деревиною у лісі пропонують лісівники та науковці.
Одностайної думки нині не існує. Хтось скаже, що не можна позбавляти ліс від мертвої деревини, бо це середовище існування для певних видів рослин та тварин, зокрема, й червонокнижних. А хтось наполягатиме, що мертва деревина може стати перепоною для гасіння пожежі у лісі. Та без дискусій неможливо досягти компромісу, який і може стати розв’язанням проблеми.
То що ж робити з мертвою деревиною, який обсяг можна залишати у пралісі, нацпарку та експлуатаційних лісах, як треба змінити законодавство, щоб отримати чіткі правила поводження з сухостоєм чи хмизом? Цим питанням присвятила свою увагу природоохоронна організація WWF-Україна, презентуючи своє дослідження «Найкращі практики менеджменту мертвої деревини».
З основними висновками дослідження нас ознайомили представники проєктів WWF-Україна. Передусім розповіли, що мертвою деревиною називають деревні рослини або їхні частини на різних стадіях розкладання, тобто неживі дерева та їхні фрагменти. За розмірами та стадіями мертву деревину ділять на сухостій, хмиз, сушняк та лісову ламань.
Мертва деревина розподіляється нерівномірно. Її середній обсяг в Україні – 6 метрів кубічних на гектар (за даними Forest Europe у 2015 році). У заповідних зонах та пралісах її обсяги можуть сягати від 28 до 170 метрів кубічних на гектар. Для порівняння – середні обсяги мертвої деревини в Європі сягають 8–20 метрів кубічних на гектар, а в господарських лісах Німеччини – 10 кубометрів на гектар.
Чому важливо зберігати мертву деревину
В Україні прийнято вважати, що мертва деревина – це щось негативне, що робить ліс неакуратним, тому її потрібно прибирати.
Через такий підхід багато видів рослин, тварин, лишайників та грибів потрапила або до Червоної книги України або до міжнародних природоохоронних списків. Через вилучення мертвої деревини з лісу втрачається середовище їхнього існування. І оскільки ці види залежні переважно від мертвої деревини, а мертва деревина містить у собі багато ендемічних видів, які потребують специфічного середовища існування, то відсутність мертвої деревини у лісі робить життя таких організмів гіршим або неможливим.
До того ж, мертва деревина підтримує продуктивність лісу, забезпечуючи субстрат, вологість і простір для відновлення дерев. Деякі види молодих дерев потребують наявності старих колод для свого існування. А також мертва деревина забезпечує стабільність схилів, запобігає ґрунтовій ерозії, стихійним лихам та руйнуванню лісу.
Ще одна важлива функція мертвої деревини – це забезпечення довгострокового зберігання вуглецю і пом’якшення наслідків зміни клімату.
Які нормативно-правові акти регулюють поводження з мертвою деревиною
Передусім, це Лісовий кодекс України, в якому прописані норми щодо залишення мертвої деревини, менеджмент і поводження з нею у лісах України. Крім кодексу, про мертву деревину згадують Санітарні правила в лісах України, правила рубок головного користування в гірських лісах Карпат, методичні вказівки з відведення і таксації лісосік. А також новий підзаконний акт «Порядок створення охоронних зон для збереження біорізноманіття в лісах».
Теоретично українське лісове законодавство в плані збереження мертвої деревини доволі непогане. Прописані конкретні практики, які дозволяють не вилучати мертву деревину.
Звичайно, це залежить від того, яка це категорія лісу, чи це природно-заповідний фонд, чи це захисні ліси, чи експлуатаційні.
Найбільш строгі правила щодо збереження мертвої деревини стосуються природно-заповідного фонду – аж до повної заборони будь-якої ліквідації захаращеності. Також забороняється проведення всіх видів рубок формування, видалення дуплястих сухостійних дерев, також стоячих великих дуплястих дерев, зокрема, всохлих, відмерлих, напівмертвих. У законодавстві також передбачена охорона мертвої деревини, заборона, зокрема, ліквідації захаращеності у листяних лісах. Також мертва деревина повинна зберігатися під час ліквідації захаращеності в тих зонах заповідного фонду, де дозволені такі заходи. Так, необхідно передбачити залишок ліквідної деревини обсягом не менше як 30 метрів кубічних на гектар.
Нам нагадали, що деякі правила передбачають збереження мертвої деревини. Наприклад, на ділянках санітарних рубок залишають дерева, які виконують важливі функції, це можуть бути старі дуплясті дерева. Також підлягають збереженню окремі сухостійні дерева, які слугують середовищем існування та захисту інших об’єктів живої природи. Не дозволяється вироблення пошкоджених дерев, які занесені до Червоної книги України.
– На жаль, ці правила не завжди на практиці виконуються. Наприклад, у Європі правила щодо мертвої деревини часто прописані менш конкретно, є певні декларативні заяви, що потрібно зберігати старі дерева, лишати мінімальний обсяг мертвої деревини, і ніде не вказано конкретно, скільки це має бути. Та навіть без чітких конкретних правил, які є в українському законодавстві, в Європі цифри щодо середнього обсягу мертвої деревини більші, ніж в Україні. Хоча ставлення до мертвої деревини, зокрема, в Польщі, і серед лісівників, і серед громадськості доволі негативне. Там теж вважається, що це захаращення лісу. Але потроху ці думки змінюються, – розповідала менеджерка лісових проєктів WWF-Україна.
ДП «Коростенський лісгосп АПК»
